До британської столиці з гастроллю приїхав Київський театр імені Лесі Українки

Лише один вечір у Лондоні. До британської столиці з гастроллю приїхав Київський театр імені Лесі Українки. Яку виставу привезли на розсуд закордонного глядача? І як її сприйняла публіка - розповість наша спеціальна кореспондентка у Лондоні - Світлана Чернецька.

Це дуже короткий візит київської трупи. Лише одна вистава у Лондоні. І лише кілька годин на прогін перед прем'єрою. Лише щоб ознайомитися з новою сценою та освітленням.

"Ну спробуйте, спробуйте… Ви підняли руку, аби почати диригувати - раз, два... і я все згадав."

На організацію гастролі пішло кілька місяців. Бо хоча постановка не потребує надзвичайних технічних рішень, режисер не погоджувався на спрощення декорацій. З 25 українців, які приїхали до Лондона, тільки п'ятеро - актори, решта - технічний персонал.

Михайло Рєзнікович, режисер-постановник Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки:

Ми дуже вимогливі, тому ми самі, за наші гроші, оці куліси, оці простріли, ми все це зробили, ви побачили репетицію, коли нема атмосфери, нема снігу, то нема вистави.

Ірен Хіггінботам, організаторка гастролей:

Я хочу, щоби британська публіка побачила, який рівень, яка якість вистави, акторів, української культури. Бо українська театральна культура дуже класична, а театр Лесі Українки - один із найкращих. Вони працюють дуже важко, вони дуже вимогливі, навіть при підготовці цих гастролей - це було очевидно, нам було непросто, але ми всі зробили все, що могли.

Ця вистава в репертуарі киян уже три роки. І у самому театрі вважається чи не найкращою постановкою.

Михайло Рєзнікович, режисер-постановник Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки:

Ми самі не очікували, що ця вистава визове такий широкий резонанс в колі глядачів, потім ми цю виставу грали в усіх великих містах України: Харків, Львів, Одеса, Чернівці, Полтава. У нас в Києві останні місяці акторів не відпускають 5,10, 15 хвилин. Настільки це вражає.

І трупа дуже сподівається на схожу реакцію британської публіки.

Олег Замятін, актор Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки:

Нам важливо так само, щоб глядач не тільки в Україні розумів, що театр працює, що театр живе, що він потрібний, і ми це бачимо на кожній нашій виставі в Україні, в Києві попри все, всупереч всьому, але глядач приходить і хоче цього спілкування з акторами, з матеріалом.

І вперше за довгі місяці акторам можна не переживати, що виступ перерве сирена чи його доведеться закінчувати при свічках.

Світлана Чернецька, кореспондентка:

Це вдруге в історії Київський театр Лесі Українки з гастролями у Лондоні. Цього разу українці привезли виставу сучасного французького драматурга "Фальшива нота". Вона звучатиме українською мовою з англійськими субтитрами.

Олег Замятін, актор Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки:

Певний такий бар'єр буде для нас, тому що все-таки сприймання багатьох буде через субтитри, і наскільки синхронно буде можливість зчитувати субтитри й бачити картинку, ну, сподіваюся, що все-таки ми зможемо затягнути глядача у цю воронку і він буде абсолютно знаходитися у виставі.

А чи не змогли б ви додати одну фразу - напам'ять про незабутній вечір ха-ха-ха

"Фальшива нота" починається як комедія.

"Чіз" хехехе

Але згодом стає зрозуміло, що це зовсім не проста історія, яка закручується - як детектив.

Це додасть вам рішучості?

Це розповідь про жертву та її кривдника, про жахіття війни, про помсту та біль. Головні герої пригадують перебування у концентраційному таборі - по різні боки барикад.

Олег Савкін, актор Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки:

Ми ж знаємо, що на окупованій території росіяни влаштовують концентраційні табори, фільтраційні табори, які мають таке ж значення, як концентраційні, і те, що пережили персонажі в п'єсі, те саме зараз виходить у нас.

І справді, присутні українці доволі особисто сприймають цю виставу, написану про далеку Другу світову - французьким драматургом.

Євгенія Жирякова, глядачка:

Я думала це буде така, знаєте, легка вистава театру Лесі Українки, мене настільки вразило, я просто до сліз, я розуміла насправді, що ця тема не тільки зараз актуальна, вона буде завжди актуальна.

Ірина Естевез, глядачка:

Сама тема цього чудового спектаклю "Фальшива нота" заставляє нас думати чи після війни оцієї кривавої, жахливої війни, яка зараз відбувається в Україні будуть покарані ті всі, які вбивають, які нищать українців, які гвалтують, які проводять страшенні тортури над нашими невинними жителями України.

Олег Замятін, актор Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки:

Зараз все оголеніше стало, зараз взагалі Україна існує з такою здертою шкірою, всі від доторку здригаються, то я б сказав, що емоційна складова з'явилася більш потужна.

Сльози на очах глядачів та тривалі овації. Кілька хвилин британська публіка не відпускала акторів.

Марк Дановіч, мешканець Лондона:

Я не знав чого очікувати, не знав, на яку тему вистава. Але це було дуже потужно, дуже емоційно, дуже сильний досвід. Таких подій має бути більше в Лондоні, і мова не лише про зміст вистави чи про події в Україні, але про мистецьку цінність, бо це було дуже професійно.