Віщий сон: у Театрі імені Лесі Українки поставили «Молитву за Елвіса»

Камерна вистава, що розповідає щемливу історію про музику, сім’ю та, на жаль, війну.

Сюжет. Двоє братів створили рокгурт і планували записати альбом: Артем (21 рік) – юрист, що мріяв стати музикантом, та Юра (25 років) – доброволець, теж мріяв стати музикантом, але все змінила війна.

Елвіс – це позивний Юрія, який після першого обстрілу на фронті, щоб угамувати психіку, співав. Той «гамівний» репертуар (Чака Беррі, Літла Річарда, Бадді Голлі) його побратими сприймали воєдино – все це Елвіс…

Та коли старший брат пішов добровольцем на фронт, молодший цей крок прийняти не зміг, і вони перестали спілкуватися… Життя Артема кардинально змінилося. Замість занять музикою він працює в офісі, намагається допомагати мамі, але не може зрозуміти мотивів вчинку Юрія і сприймає його рішення як зраду їхньої спільної мрії та себе особисто.

І сон – певно, єдине місце, де брати зможуть поговорити відверто.

Бекґраунд. Вистава «Молитва за Елвіса» – це сценічне прочитання п’єси Марини Смілянець.

Режисер–постановник Дмитро Морозов. Автор пісень «Tik tak», «Брате», «Янголи» – Максим Авксентьєв.

Дійові особи та виконавці: Артем – Михайло Ганєв, Юра – Олександр Греков.

Музиканти: Максим Авксентьєв, Вадим Аксевич та Ярослав Прикоп.

«Текст п’єси «Молитва за Елвіса» був написаний у вересні 2021–го – за пів року до початку повномасштабної війни по всій Україні. На момент подій, описаних у п’єсі, восьмий рік триває війна на Сході країни, окуповано частини Донецької, Луганської областей та Крим. У Києві ще триває мирне життя… У мене не було наміру написати п’єсу на тему війни, бо я не відчувала, що маю на це право, але весь 2021 рік ми всі жили у передчутті подальших подій. Я постійно тримала руку на пульсі, передчуття настільки накривали, що врешті мали вилитись в текст...» – підкреслила драматургиня Марина Смілянець.

Ця постановка – погляд молодих митців на російсько–українську війну. Виконавці – артисти Студії Театру ім. Лесі Українки, а Вадим Аскевич є концертмейстером і спеціально був запрошений як музикант до цього проєкту.

Юрій (Олександр Греков) приходить у сон до свого меншого брата Тьоми (Михайло Ганєв). Вони розмовляють, діляться спогадами, сваряться і шукають справедливості та правди там, де її немає.

Вистава – про реальність, якої герой вистави не хоче бачити, вимикає від неї мозок, заплющує очі, замикає серце й опиняється у своєму замкнутому світі, не готовому до будь–якої катастрофи…

До речі, Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти представило список режисерів та їхніх вистав, що цьогоріч боротимуться за престижну Театральну премію імені Леся Курбаса, і серед двадцяти претендентів у списку є й Дмитро Морозов за постановку вистави «Молитва за Елвіса» за п’єсою Марини Смілянець.

Вам сподобається, якщо: ви хочете подивитися сучасний психологічний твір без прикрас про події, які нині відбуваються в Україні. Це вистава про причетність і байдужість у ситуації, коли пророцтво «припирає» героїв до стінки, про втрачені шанси, кохання, любов, честь… Герої, яких розділяє війна та мир, сон та реальність, життя та смерть – змусять вас повірити, що братня любов існує.

Вам не сподобається, якщо: ви не готові сприймати складні слова про те, як найближчі люди можуть стати чужими. Бо брати заплатять свою ціну, аби почути одне одного і зберегти те, що дійсно вартісне, а «вчора» вже ніколи не буде…

Головна причина подивитися: вистава вийшла щемливою – до сліз, до болю. Це та правда, з якою тяжко, але мусиш миритися, це та любов, яка робить боляче, і це те, що ми відчуваємо вже понад вісім років російсько–української війни. Це тонке психологічне рокдійство. А ще зможете поаплодувати молодим митцям за щирість: драматургині, режисеру, акторам та музикантам.

Віщий сон: у Театрі імені Лесі Українки поставили «Молитву за Елвіса»
Місце показу: Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки (Нова сцена)