КΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ

Спільна прем'єра двох провідних національних театрів Києва переосмислює античне пророцтво як історію про жінок, пам'ять і війну
Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки та Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представлять спільну прем'єру драми ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» Ґжеґожа Яжини та Романа Павловського-Фельберга.

ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» — класична і водночас гостроактуальна історія про жіночий досвід війни: про нерозказаний біль тих, хто проти власної волі опинився під владою завойовників, і про тиху, вперту силу зберегти власну ідентичність навіть тоді, коли вона не здатна подолати ворожих укріплень.

Спираючись на «Іліаду» Гомера, «Агамемнона» Есхіла, «Троянок» Евріпіда в адаптації Жана-Поля Сартра та драматичну поему Лесі Українки, вистава переосмислює міф про непочуту античну провісницю Кассандру — троянську царівну і жрицю Аполлона, чиї пророцтва про майбутню катастрофу ніхто не слухав, аж поки не стало запізно, і яка після падіння Трої дісталась у наложниці Агамемнону, але на власні очі побачила його безславну загибель.
Дія розгортається одразу у двох часових площинах — сьогоденні та міфологічному минулому. Їх поєднує Касс — жінка із сучасної зони конфлікту, яка одного дня прокидається, не пам'ятаючи, ким вона є. Її партнер Агам, впливовий політик, за допомогою психотерапевта доктора Аполона намагається повернути їй втрачену ідентичність, однак його версія подій виявляється сповненою прогалин і суперечностей. Сумніви Касс посилюють тривожні сни, у яких вона стає міфічною Кассандрою — донькою троянського царя Пріама, викраденою Агамемноном після падіння Трої. Дізнавшись правду про своє минуле, Касс постає перед вибором, здатним назавжди змінити її життя та майбутнє її світу.

Слово режисера
«Тисячоліттями нові й нові Кассандри застерігали людство від трагедії війни — і їхні голоси залишалися непочутими. Ми знову і знову витісняємо травматичний досвід, забуваємо про жертв і відтворюємо ті самі механізми насильства, — каже режисер Ґжеґож Яжина. — У нашій версії сучасна Кассандра стає охоронницею пам'яті: вона пригадує те, що інші намагаються стерти. Вона вимагає правди і відплати за злочини, бо лише правда здатна розірвати коло насильства».

У центрі вистави — життя жінок, постраждалих від війни: страх, приниження, психологічні рани. Жінки рідко починають війни, але саме вони переживають їхні найважчі наслідки, залишаючись при цьому непочутими — про них не зводять пам'ятників, не складають пісень і поем, як про чоловіків-героїв. ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» дає їм голос.