Благальниці

Суспільство, яке опинилося у пастці: перед загрозою бути покинутими союзниками, з одного боку, а з другого – перед ризиком стати від них залежними. Відповідальність правителів за долю держави… Історичні події, що формують долі окремих людей… Принципи, що керують сучасним світом…

Ні, це не стислий переказ наших новин. Це давньогрецька драма Евріпіда, написана видатним афінським драматургом дві з половиною тисячі років тому. Вісім років тривала Пелопоннеська війна, але найтрагічнішою її сторінкою стала битва при Деліумі (424 рік до н.е.). Кровопролиття продовжувалося понад тиждень, і, здавалося б, що могло бути гіршим для афінян, аніж колосальні втрати?.. Та головне потрясіння чекало попереду: переможці-беотійці порушили священне табу античного світу й відмовилися віддавати тіла полеглих воїнів для поховання…

Відомо, що з моменту описаних історичних подій до першого виконання твору Евріпіда пройшло лише два роки. Ніколи раніше поети не зверталися до сучасних їм соціальних і політичних реалій. Однак автор не подає прямого відображення своєї епохи, а наче запрошує глядача до терапевтичного сеансу з деяким відстороненням, пропонує поглянути на трагедію з відстані, змінюючи імена дійових осіб. Та й справді не важливо, як називати народи, втягнуті у протистояння, адже сьогодні кожен глядач зчитає в архетипах сучасні реалії.

«Я не маю на меті проводити прямі історичні паралелі, але аналогія між Фівами та росією, Афінами та США, Аргосом та Україною під час роботи над виставою стає очевидною. Таким чином, прийнявши драматургічну структуру, яку Евріпід використовував для своїх втомлених від війни співгромадян понад дві з половиною тисячі років тому, ми можемо долучитися до такого ж терапевтичного, жалобного ритуалу сьогодні» – режисер вистави Радек Стемпінь.