Кудря Наталія Іванівна

Кудря Наталія Іванівна

Кудря Наталія Іванівна Актриса драматичного театру і кіно
Актриса драматичного театру і кіно

Звання:

народна артистка України (2006)

 

      «У кожній сценічній роботі Н. Кудрі не формально, не приблизно, а напрочуд об’ємно, глибоко, з кількома підтекстами віддзеркалюється певна доба, соціальний статус героїнь, об’єктивні та суб’єктивні припущення щодо їхньої поведінки у взаємодії з оточенням і завжди присутні живі почуття – іноді аж бринить туга, біль людини, звичайної жінки, яка бореться за власне місце в житті, або відчутна радість від найменшої удачі, здобутого щастя, добробуту, кохання, нарешті».

А.Благодушний. Мистецька лінія Наталії Кудрі. – «Театрально-концертний Київ», №3¸ 2007 р.

Народилася:

21 липня 1959, сел. Попільня, Житомирська обл., Україна.

Навчалася:

1974-1978 рр. – Дніпропетровське державне театральне училище;

Робота в театрі:

1978-1984 рр. – Дніпропетровський державний російський драматичний театр імені М.Горького (нині Дніпровський академічний театр драми і комедії);

1984-1985 рр. – Дніпропетровський ТЮГ імені Ленінського комсомолу (нині Дніпропетровський академічний молодіжний театр);

1986-1987 рр. – Київський театр драми і комедії (нині Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);

У Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки

з 4.05.1987 р.

Робота в кіно:

«Мої люди» (1990);
«Фуфел» (1990);
«За двома зайцями» (2003);
«Повернення Мухтара», серіал (2006);
«Індійське кіно» (2009);
«Шеф поліції» (2013);
«Ковзани для чемпіонки» (2014 року);
«Підкидьки» (2016) та ін.

ТЕОДОРА МЕДЕБАК
«Маскарадные забавы» А.Богдановича. 2000 г.
В сцене заняты: Е. Лунченко, Р. Трифонов.
ЕВЛАМПИЯ КУПАВИНА
«Волки и овцы» А.Островского. 2003 г.
ПАМЕЛА
«№13 («Безумная ночь, или Женитьба Пигдена») Р.Куни. 2002 г.
В сцене заняты: К. Кащликов, О. Замятин.
ЖЕНА
«Пизанская башня» Н.Птушкиной. 1999 г.
В. Сарайкин – Муж.
КЛАУДИА ГАЛОТТИ
«Кто убил Эмилию Галотти?..» Г.-Э.Лессинга. 2002 г. 
В. Сарайкин – Одоардо Галотти.
ЛЕДИ БРЭКНЕЛЛ
«Как важно быть серьёзным» О.Уайльда. 2006 г. 
О. Олексий – Сесили Кардью.
ЖАКЛИН
«Семейный ужин» М.Камолетти. 2009 г.
Н. Кудря (справа) в спектакле
«Чуть мерцает призрачная сцена... (Юбилей. Юбилей? Юбилей!)» 2011 г.
 В сцене заняты: А. Смолярова, Л. Яремчук.
МИССИС ЭТЕЛЬ БРОКЕЛЕС
«Последняя любовь» В.Мухарьямова (по рассказам И.Башевиса Зингера). 2009 г.
 ЖАКЛИН
«Семейный ужин» М.Камолетти. 2009 г.
С. Москвин – Робер.
ГОСПОЖА ДРАГА 
«Д-р» Б.Нушича. 2013 г.
В. Овчаров – Благое.
МИССИС ЭТЕЛЬ БРОКЕЛЕС
«Последняя любовь» В.Мухарьямова (по рассказам И.Башевиса Зингера). 2009 г.
Д. Бабаев – Гарри.
ПРЕСПЕЛА (вторая справа)
«Циничная комедия» по мотивам пьесы В.Шекспира «Мера за меру». 2012 г. 
Сцена из спектакля.
ИЗАБЕЛЛА СОРОДЕН
«Обнаженная со скрипкой» Ноэла Пирса Коуарда. 2017 г.
ТАТЬЯНА
«Рождественские грёзы» Н. Птушкиной. 2018 г. 
В. Осадчий – Игорь.

Посилання:

 
go_up