Філімонов Сергій Іванович

Філімонов Сергій Іванович

Філімонов Сергій Іванович

Звання:

народний артист України (1976).

Нагороди:

орден Знак Пошани (1960);
орден Трудового Червоного Прапора (1971);
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (1947) та ін.

 

     «Театр - моя перша і остання заповітна любов ...».

 (С.Філімонов. –  «Освіта», 18-25 січня 2006 р.)

 

        «Він ніколи не прагнув бути першим, ніколи не страждав, що не грає Сірано або Гамлета. Він був щасливий просто виходити на підмостки і дарувати людям свої тепло і мудрість. Він був приголомшливо талановитий, талант цей пробивався через кожну, хай навіть не центральну, роль ».

(Ольга Лапікура. Зі спогадів. –  С.Філімонов: «Найдорожче в
нашій професії – таємниця сповіді ». – «Контрамарка» № 2, 2005 р.)

 

        «Не одне покоління глядачів виховувалось на добрих почуттях, які дарував їм митець. Ніякі епітети не можуть вичерпати всього значного, що він зробив для формування духовної сутності молодого покоління».

 (Ірина Давидова «Ви вчили нас жити». –  «Злагода», 11 квітня 1996 р.)

Народився:

26 січня 1926 року, с. Коров'яче Болото Орловської губернії, Росія.

Помер:

3 січня 2004 року, м. Київ, Україна

Навчався:

1947-1951 рр. - Державний інститут театрального мистецтва ім. А. В. Луначарсько (Нині Російський університет театрального мистецтва –  ГИТИС).

Робота в театрі:

1951-1933 рр. – Ногінський міський драматичний театр, Московська обл .;

1953-2004 рр. – Київський державний російський драматичний ім. Лесі Українки (нині Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки), зіграно 113 ролей.

З 1967 року - педагог Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (нині Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого).

Робота в кіно:

«Небо кличе» (1959);
«Шлях до серця» (1970);
«Костя Барабаш з 10 «Б» (1976);
«Хазяйка», фільм-спектакль (1978);
«Ведмежа» (1981);
«Останній аргумент королів», серіал (1983);
«Охоронець» (1991);
«Золото партії» (1993);
«Ленін у вогняному кільці» (1993) та ін.

БЕЛЯЕВ
«Месяц в деревне» И.Тургенева. 1954 г.
ДРАГИЧ  (внизу справа)
«Олеко Дундич» М.Каца, А.Ржешевського. 1955 г. 
В сцене заняты: Н. Савченко, О. Борисов, Н. Рушковский.
БЕНВОЛИО
«Ромео и Джульетта» У.Шекспира. 1954 г.
ВАЦЛАВ КРАЛЬ
«Такая любовь» Когоута. 1958 г.
ФРЕГАТ (справа)
«Гибель эскадры» А.Корнейчука. 1956 г.
О. Борисов – Паллада.
НИКОЛАЙ
«В поисках радости» В.Розова. 1958 г.
СИНИЦА
«Вот я иду» Г.Березко.1958 г.
И. Жукова – Соня.
АФАНАСИЙ КАБАНОВ (справа)
«В добрый час» В.Розова. 1955 г.
Сцена из спектакля.
СВЕТЛИЧНЫЙ (справа)
«Друзья и годы» А.Штейна. 1962 г.
Ю. Мажуга – Платов.
НИКОЛАЙ СТОЛЯРОВ
«Рассвет над морем» В.Суходольского. 1957 г.
ЛЕОНИД БОРИСОВИЧ (справа)
«Машенька» А.Афиногенова. 1959 г.
М. Романов – Окаёмов.
СВЕТЛИЧНЫЙ
«Океан» А.Штейна. 1961 г.
ЧУГАЙ
«Хождение по мукам» А.Толстого. 1966 г.
ЛИНЕВСКИЙ
«Встречи поздние и встречи ранние» В.Пановой. 1966 г.
РАЗМЕТНОВ
«Поднятая целина» М.Шолохова. 1966 г.
 
go_up