«Тітов Л.В. – артист високої професійної школи із безумовним міцним темпераментом, він є зразком блискучого сценічного партнерства»

 З творчої характеристики. 2013 р.

    «Для актора Театру ім. Лесі Українки Леоніда Тітова одна з найдорожчих родинних фотографій – знімок його матері-красуні в ролі з написом «Бажаю, щоб шлях твій був нелегким, але захоплюючим». Ніби напророчила народна артистка України Олександра Смолярова синові – шлях його був і справді непростим…»                                                          

Алла Підлужна. – «Театрально-концертний Київ», 2009, № 4.

   «Будучи выпускником Щукинского училища, являюсь приверженцем формулы Вахтангова: «Вскрыть по содержанию и нафантазировать по форме», потому я люблю яркую форму, красочность, музыкальность и обязательно юмор. Не терплю скуки на сцене».

Леонид Титов. Из творческого резюме.  

Народився:

28 лютого 1948 року, м. Київ, Україна.

Навчався:

1968-1972 рр. – Театральне училище імені М. С. Щепкіна (ВУЗ), кваліфікація: актор драматичного театру і кіно;

1986-1992 рр. – Вище Театральне училище імені Б. В. Щукіна, спеціальність: режисура драми.

Робота в театрі:

З 1972 р.  –  на посаді актора, режисера-постановника, головного режисера в театрах міст: Омськ, Кемерово, Псков, Волгоград, Тюмень, Петропавлівськ, Барнаул, Семипалатинськ, Тольятті та ін.

1983-1988 рр., з 2006 р.  – актор Київського державного російського драматичного театру ім. Лесі Українки (нині Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки).

Режисер-постановник вистав:

«Поминальна молитва» Г.Горіна. ДРДТ ім. М.Бестужева. м. Улан-Уде, (1997 р.);

«Свої люди  – поквитаємось» О.Островського. ДОРДТ ім. Ф.Достоєвського, м. Семипалатинськ (1999 р.);

«Нам не дано передбачити» за п'єсою «Поки вона вмирала» Н.Птушкіної (1999);

«Емігранти» С.Мрожека. ТЮЗ, м. Тольятті (2000 р.);

«О, Маріанна!» за мотивами п'єси «Дон Сезар де Базан» Ф.Дюмануара і А.д'Еннері. Амурський театр драми, м. Благовіщенськ (2001 р);

«Продавець дощу» Р.Неша. Обласний драматичний театр, м. Пенза (2006 р.) та ін.

Робота в кіно:

«Диктатура». Фільм-спектакль (1985);

«Підступи коханняі» (2005);

«Все включено» (2006);

«Сім днів до весілля» (2007);

«Адреналін» (2008);

«Блудні діти» (2009);

«Право на помилування» (2009);

«Брат за брата», серіал (2010-2011);

«Повернення Мухтара-7», серіал (2011);

«Доставити за будь-яку ціну», (2011);

«Любов на два голоси» (2011);

«Здрастуй, мамо!» (2011);

«Шулер» (2011);

«Поки станція спить» (2014) та ін.