«Пам'ятаю перший юнацьке враження від Смолярової. Захоплююче прекрасне. Літо п'ятдесят восьмого. Москва. Я готуюся до вступу на режисуру. У Малому театрі гастролює Театр імені Лесі Українки. І я насилу прориваюся на аншлагові "Таку любов" П.Когоута. Ах, яка це була Ліда Матісова! І сильна, і слабка, і нескінчено жіночна, ніжна, і наглухо закрита. Трагічна і лірична одночасно».

М. Резникович. – «Факти», 19 червня 1999 р.

   «Для мене кожен вихід на сцену –  свято, незалежно від того, граю величезну роль, або виходжу без єдиного слова»

О. Смолярова. З інтерв'ю Л. Момот. - «Факти», 22 жовтня 2002 р.

   «Навіть якщо актор дуже талановитий, все одно талант треба плекати, душу постійно треба живити, заглиблюючись у життя тих, хто поруч з тобою, мнучи свою душу. Артист доти живий, поки він небайдужий »

О. Смолярова. З інтерв'ю Л. Клєвцовій. - «Робітнича газета», 17 червня 2005 р.

Народилася:

19 червня 1925 року, м. Жданов (нині - Маріуполь).

Померла:

23 травня 2014 року, м. Київ.

Навчалася:

Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого

(1944-1948 рр.)

Робота в театрі:

1948 - 1949 рр. – Київський театр юного глядача;

1949 - 1950 рр. –  Вінницький обласний український музично-драматичний теат ім. М.Садовського;

1950 - 1952 рр. – Київський російський драматичний театр транспорту;

1952 - 2014 рр. – Київський державний російський драматичний ім. Лесі Українки (нині Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки), зіграно 80 ролей.

Робота в кіно:

«Кінець Чирви-Козиря» (1957),

«Мораль пані Дульської». Фільм-вистава (1957),

«Хазяйка». Фільм-вистава (1957),

«День народження Буржуя» (1999),

«Школа скандалу». Фільм-вистава (1999),

«Борг» (2007),

«Повернення Мухтара» (2011) та ін.

Педагогічна діяльність:

Викладач майстерності актора в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1970–1980-і рр.).