Резнікович Михайло Юрійович

Резнікович Михайло Юрійович

Резнікович Михайло Юрійович Режисер театру, кіно і телебачення
Режисер театру, кіно і телебачення

Звання:

народний артист України (1981);

заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (2001);

лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1983);

дійсний член (академік)

Національної Академії мистецтв України (1996);

Герой України (2013).

Нагороди:

орден «За заслуги» III ступеня (1998), II ступеня (2006), I ступеня (2008);

орден Ярослава Мудрого V ступеня (2001), IV ступеня (2011);

нагрудний знак «Знак Пошани» (2003);

орден Пошани Російської Федерації (2003).

 

   «Театр имени Леси Украинки – моя первая театральная любовь, я думаю, станет последней. Ни в каком другом театре мне так легко не работалось, нигде меня так хорошо не понимали. Практически с каждым из артистов труппы, кто работает в театре достаточно долго, я сделал одну или две достойные работы. Я люблю наш театр. Я верю в него. Я хочу, чтобы он стал лучше, чтобы всем творческим людям в нем жилось легче. Стараюсь в меру своих сил способствовать этому»

М.Резникович.

 

Народився:

26 квітня 1938 року, м. Харків (Україна)

 

Навчався:

Ленінградський інститут театру, музики і кіно (нині - Санкт-Петербурзька державна академія театрального мистецтва), режисерська майстерня Г.О. Товстоногова (1958 – 1963 рр.)

 

Робота в театрі:

Київський державний академічний російський драматичний театр ім. Лесі Українки (1963 - 1966 рр.);

Московський драматичний театр ім. К.С. Станіславського (1966 - 1970 рр.);

Київський державний академічний російський драматичний театр ім. Лесі Українки (1970 - 1984 рр.);

Новосибірський державний академічний драматичний театр «Червоний факел» (1985 - 1988 рр.).

 

У той же час здійснював постановки в театрах Ленінграда, Москви (Росія), Варни (Болгарія), Пекіна (Китай), Хайфи (Ізраїль).

 

З 1994 року – генеральний директор-художній керівник Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки.

 

Педагогічна діяльність:

З 1971 року - викладач режисури та акторської майстерності (керівник курсів) у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (нині Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого). З 1984 року по теперішній час – завідувач кафедри режисури та майстерності актора. У 1990 році присвоєно звання професора.

 

Робота в кіно і на телебаченні:

«Всі мої сини» А. Міллера, радіовистава (1963);

«Всього три тижні», телефільм (1971);

«Таня» А. Арбузова, радіовистава (1971);

«Насмішкувате моє щастя» Л. Малюгіна, фільм-спектакль (1977);

«І відлетимо з вітрами», телеспектакль по Н. Зарудному (1977);

«Дощ у чужому місті», телефільм за романом Д. Граніна (1979);

«Бур'ян», радіовистава за романом А. Головка (1981);

«Цей симпатичний біс», телеспектакль по М. Хвильовому (1994);

«Школа скандалу» Р. Шерідана, фільм-спектакль (1999).

 

Автор книжок:

«Довгий шлях до вистави» (1980);

«Від репетиції до репетиції» (1996);

«Театр часів. Лики часу » (2001);

«Сто п'ята сторінка про кохання ... Довгий шлях до вистави» (2011);

«Нотатки режисера» (2013).

«Наполеон и корсиканка» И. Губача. 2004 год.
После премьеры спектакля. 
На сцене: Д. Боровский, В. Плавун, М. Резникович.
«Тойбеле и ее демон» И. Башевиса Зингера, И. Фридман. 1996 год.
Сцена из спектакля.
«И всё это было… И всё это будет…». 2001 год.
М. Резникович и участники спектакля после премьеры.
«Осенние скрипки» И. Сургучева. 1997 год.
Сцена. Вера – Н. Доля, Варвара Васильевна – В.Заклунная.
«Фернандо Крапп написал мне это письмо» 
Т. Дорста, У. Элер.  1996 год.
В сцене заняты: А. Подубинский, М. Могилевская, В. Сарайкин.
«Маскарадные забавы» А. Богдановича. 2000 год.
Сцена. Пьеро – Р. Трифонов,  Теодора – Н. Кудря.
«Госпожа министерша» Б. Нушича. 2001 год.
Сцена. Живка – Т. Назарова, Дара – Н. Шевченко.
«Насмешливое моё счастье» Л. Малюгина. 2003 год.
В сцене заняты: Л. Кадочникова, Н. Доля, В. Езепов.
«В плену страстей» («Каменный властелин») Леси Украинки. 2002 год.
В сцене заняты: В. Ращук, Н. Доля, В. Сарайкин.
«Наполеон и корсиканка» И. Губача. 2004 год.
Сцена из спектакля.
«Сто пятая страница про любовь…» 
по Вс. Петрову. 2010 год.
В сцене заняты: О. Треповский, Д. Савченко, А. Артеменко.
«Дон Кихот. 1938 год» по М. Булгакову и М. Сервантесу. 2006 год.
Сцена из спектакля.
«1001 страсть, или Мелочи жизни» по А. Чехову.  2010 год.
В сцене заняты: А.Бондаренко, Н. Кондратовская, А. Пономаренко.
«Любовное безумие» Ж.Ф. Реньяра. 2012 год.
Сцена из спектакля.
«Жирная свинья» Н. Лабюта. 2011 год.
Сцена из спектакля.
 
go_up