Киянський Павло Іванович

Киянський Павло Іванович

Киянський Павло Іванович Актор драматичного театру і кіно
Актор драматичного театру і кіно

Звання:

народний артист УРСР (1954)

 

Народився:

12 липня 1898, г. Санкт-Петербург, Росія.

 

Помер:

26 жовтня 1982 року, м Київ, Україна.

 

Навчався:

1920-1924 рр. - школа при Ленінградському академічному театрі драми (нині Російський державний академічний театр драми ім. О.С.Пушкіна (Олександринський)

 

Робота в театрі:

1924 -1928 рр.  – Ленінградскій театр «Комедія, театр« Просвещение», пересувний театр П. Гайдебурова.

1928-1932 рр. – Дніпропетровський театр російської драми (нині Дніпровський академічний театр драми і комедії);

1932-1964 рр. – Київський державний російський драматичний ім. Лесі Українки (Нині Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки), зіграно 63 ролі.

 

Робота в кіно:

«Останній порт» (1934);

«Кришталевий палац» (1934);

«Щорс» (1939);

«Таємничий острів» (1941);

«Правда» (1957);

«Круті сходи» (1957);

«Вогненний міст», фільм-спектакль (1958);

«Зірка балету» (1964);

«Гадюка» (1965);

«У місто прийшла біда» (1966);

«Поштовий роман» (1969);

«Мир хатам, війна палацам» (1970) та ін.

КРЫЛОВ
 «Весна в Москве» В.Гусева. 1953 г.
Л. Карташова – Тетя Маша.
ТРИГОРИН
 «Чайка» А.Чехова. 1950 г.
КУЛЫГИН (в центре)
«Три сестры» А.Чехова. 1955 г.
В сцене заняты: А. Пекарская, М. Белоусов.
ТУССЕН ЛУВЕРТЮР
«Гаити» У.Дюбуа. 1954 г.
ПИРОГОВ  (вверху)
«Свадьба с приданым» Н.Дьяконова. 1950 г.
В сцене заняты: В. Мягкий, О. Смирнова.
БЕЛЫШЕВ
«Опасный спутник» А.Салынского. 1953 г.
АНТОНИН ТОШЕК (в центре)
«Такая любовь» П.Когоута. 1958 г. 
В сцене заняты:  А. Решетников, Н. Рушковский.
СОЛИН
«Комедия ошибок» В.Шекспира. 1959 г.
ЛАПШИН (в центре)
«В поисках радости» В.Розова. 1958 г.
БАЛТИЕЦ
«Гибель эскадры» А.Корнейчука. 1956 г.
ЛЫСОВ (слева)
«Огненный мост» Б.Ромашова. 1957 г.
П. Луспекаев – Порываев.
МАГИСТР
«В пуще» Леси Украинки. 1957 г.
 АГИС
«Требуется лжец» Д.Псафаса. 1963 г.
ОХОТНИКОВ
«Потерянный сын» А.Арбузова. 1961 г.
С. Филимонов – Антон.
ЯКОВ
«Последние» М.  Горького. 1960 г.
 
go_up