Академія сміху

П'єса, у якій два персонажі – Цензор і Автор. Цензор робить свої зауваження, Автор редагує свій текст. І далеко не завжди ці правки шкодять драматургічному матеріалу, який розглядається. Долаючи труднощі, авторська фантазія вирує! А певні ідеї від Цензора – спробуй вигадай такі!. Окрім «роботи» над комедійною п'єсою, вони часом просто розмовляють. Майже тиждень щодня «працюють» пліч-о-пліч, тож розкриваються їхні характери. В'їдливо-відповідальний Цензор («Я не маю почуття гумору зовсім») і запопадливий, готовий зробити все, аби п'єсу взяли, Автор. Покірність драматурга – це спосіб боротьби з цензурою, усі прискіпування до п'єси перетворюються на жарти, і Цензор (позбавлений почуття гумору!),  як не дивно, стає співавтором цих жартів... АЛЕ. Як змінюється до фінального діалогу-поєдинку ставлення Цензора і до Автора, і до його комедії, та й до самого театру! А текст п'єси тепер можна розбирати на цитати! Мистецтво змінює людей, сміх лікує. Недарма ж кажуть: у сміху, як і в суперечці, народжується істина.