Сарайкін Віктор Вікторович

Сарайкін Віктор Вікторович

Сарайкін Віктор Вікторович Актор драматичного театру і кіно
Актор драматичного театру і кіно

Звання:

народний артист України (2006);
заслужений артист Російської Федерації (2004)

 

   «Актор сильного темпераменту, пластичності, наділений великою сценічною чарівністю, завжди змальовує свої образи відверто, не ховаючи жодної дрібниці, які повно розкривають сутність персонажу».

(З творчої характеристики. 2009 р.)

 

   «Виктор Сарайкин – артист удивительный, или как принято было говорить, податливый, живой, непосредственный, но в то же время и глубокий, обстоятельный и всегда настроен на работу».

Б. Кроткая «Артист редкой выдержки». – «Известия в Украине». – 6 апреля 2009 г.

 

       «Меняется время – меняется и сам актер Виктор Сарайкин, и его роли. С возрастом у артиста наращивается пытливость, интерес к жизни, созидательный азарт в творчестве. Он чувствует ритмы времени, и в этом суть истинно творческого начала».

 Т. Моцарь «Было два пути: стать криминальным авторитетом или пойти в искусство».

– «День», 3 июня 2014 г.

Народився:

6 квітня 1959 року, м .Магнітогорськ, Росія.

Навчався:

1976-1980рр. – Державний інститут театрального мистецтва ім. А. В. Луначарського (нині Російський інститут театрального мистецтва - ГИТИС), м. Москва.

Робота в театрі:

1981-1992 рр. (з перервами) – Київський театр драми і комедії (нині Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);

Київський державний російський драматичний ім. Лесі Українки (нині Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки (з 1995 р.)

Робота в кіно (понад 140 фільмів):

«Останній гейм» (1981);
«Хочу зробити зізнання» (1989);
«Афганець» (1991);
«Злочин з багатьма невідомими» (1993);
«Як гартувалася сталь» (1999);
«Європейський конвой» (2003)
«Повернення Мухтара», серіал (2005);
«Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006);
«Ліквідація» (2007);
«Зачароване кохання» (2008);
«Попелюшка з причепом» (2010);
«Слуга народу» (2015-го, 2017) та ін.

В.Сарайкин в спектакле 
«Собачье серце» по М.Булгакову.
Киевский академический театр 
драмы и комедии на левом берегу Днепра.
В.Сарайкин (Кавалер де Грие)
 и Н.Нижерадзе (Манон Леско)
в спектакле « Манон Леско» В.Незвала.
Киевский академический театр 
драмы и комедии на левом берегу Днепра.
В.Сарайкин  (справа) в спектакле 
«Я вам нужен, господа!» («На всякого мудреца
 довольно простоты» А.Островского).
Киевский академический театр 
драмы и комедии на левом берегу Днепра.
В.Сарайкин  в спектакле 
«Сладкая собачка».
Киевский академический театр 
драмы и комедии на левом берегу Днепра.
В.Сарайкин (Чарльз) в спектакле 
«Ночной сеанс» («Неугомонный дух») Н.Коуарда.
Киевский академический театр 
драмы и комедии на левом берегу Днепра.
В.Сарайкин (в центре) в спектакле 
«Сержант, мой выстрел первый!» Э.Володарского.
Киевский академический театр 
драмы и комедии на левом берегу Днепра.
ФЕРНАНДО КРАПП (справа)
«Фернандо Крапп написал мне это письмо» Т.Дорста, У.Элер. 1996 г. 
В сцене заняты: А. Подубинский, Н. Доля.
ДЖОЗЕФ
«Школа скандала» Р.Шеридана. 1995 г.
МИРОНОВ (справа)
«Любовь студента» Л.Андреева. 1996 г.
С. Москвин – Онуфрий.
БРИК (слева)
«Кошка на раскаленной крыше» Т.Уильямса. 1998 г.
Ю. Мажуга – Поллит-старший.
ДОН  ЖУАН
«В плену страстей» 
(«Каменный властелин») Леси Украинки. 2002 г.
МУЖ
«Пизанская башня» Н.Птушкиной. 1999 г.
Н. Нижерадзе – Жена.
ВЕНДЕЛ
«Долетим до Милана» О.Заградника. 2001 г.
О.Когут – Линда.
БРИГАДИР
Театральный капустник. 2005 г.
ОДОАРДО  ГАЛОТТИ
«Кто убил Эмилию Галотти?..» Г.Э.Лессинга. 2002 г.
Н. Кудря – Клаудио Галотти.

Посилання:

 
go_up