Варпаховська Анна Леонідівна

Варпаховська Анна Леонідівна

Варпаховська Анна Леонідівна Актриса драматичного театру і кіно
Актриса драматичного театру і кіно

Звання:

заслужена артистка Російської Федерації (1987)

Нагороди:

орден Дружби (2010)

 

      «Думаю, мое предназначение в том, чтобы сказать со сцены что-то хорошее, пусть у людей поднимется настроение или они задумаются о чем-то важном».

А. Варпаховская. Из интервью А. Беленькому. – «Рабочая газета», 24.02.2012 г.

 

    «…Спектакли с участием Анны Варпаховской неизменно собирают аншлаги… Она виртуозно играет комедии, на которых зрители смеются и плачут. Каждая ее роль искрящийся бокал шампанского с горьким привкусом миндаля. Впрочем, как и вся ее жизнь, в которой всего с избытком – и горя, и любви, и слез, и счастья».

Е. Вавилова «Суета сует Анны Варпаховской». – «Еженедельник-2000», 26.12.2014 г.

Народилася:

11 червня 1949 року, м. Магадан (Росія)

Навчалася:

1971 г. – закінчила Вище театральне училище ім. Б.В.Шукіна, нині Театральний інститут ім. Бориса Щукіна при Державному Академічному театрі ім. Євгенія Вахтангова.

Робота в театрі:

1971- 1994 рр. – Театр ім. К. С. Станіславського (Москва), нині Московський академічний Музичний театр ім. К. С. Станіславського і В. І. Немировича-Данченка.

У 1994 році емігрувала до Канади (Монреаль), де спільно з режисером Г. Зіскіним створила російський театр ім. Леоніда Варпаховського, в якому працює і зараз.

2006-2007 рр. –  в якості режисера поставила вистави «Коктейль по-французьки» за п'єсою М.Камоллетті та «Серед білого дня» за п'єсою О. Островського «Вовки та вівці» у Магаданському музично-драматичному театрі.

2013-2017 рр. – співпрацювала з Київським театром «Актор».

З 2007 року і по теперішній час грає у виставах Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки.

Робота в кіно і на телебаченні:

«Ходіння по муках» (1974);
«Екіпаж» (1979);
«Суєта суєт» (1979);
«Брелок із секретом» (1981);
«Вітя Глушаков - друг апачів» (1983);
«Повний місяць», фільм-спектакль (1984);
«Новосілля у старому будинку», фільм-спектакль (1988);
«Савраска» (1989);
«Чорнобиль. Останнє попередження »(1991);
«Ідеальна пара» (2001);
«Вітряна жінка» (2014);
«Схід-Захід» (2016, 2018);
«Людина без серця» (2018) та ін.

После премьеры спектакля
«Прощальное танго» А.Николаи. 2011 г. 
Поздравления режиссёра Г. Зискина.
ЭДДА
«Прощальное танго» А.Николаи. 2011 г.
ЭДДА  (в центре)
«Прощальное танго» А.Николаи. 2011 г.
Поклон после премьеры.
Ю. Дяк –Элио, А. Наталушко – Фока.
А. Варпаховская перед спектаклем.
А. Варпаховская  (в центре)
в спектакле «Смесь небес и балагана!» 
(Спектакль-воспоминание). 2016 г.
А. Варпаховская  (в центре)
на праздновании Юбилея А.Смоляровой (слева).
М.Резникович  (справа). 2005 г.
МАРГО (вторая справа)
«Спасибо, Марго!» В.Мухарьямова. 2017 г. 
Поклон после премьеры.
В. Алдошин – Лёва, Л. Яремчук – Лиза, А. Гетманский – Марк.
МАРГО 
«Спасибо, Марго!» В.Мухарьямова. 2017 г.
МАРГО  (в центре)
«Спасибо, Марго!» В.Мухарьямова. 2017 г. 
Л. Яремчук – Лиза, А. Гетманский – Марк.
ЦЕЦИЛИЯ
«Наша кухня» А.Котляр. 2017 г.
ЦЕЦИЛИЯ
«Наша кухня» А.Котляр. 2017 г.
ЦЕЦИЛИЯ (справа)
«Наша кухня» А.Котляр. 2017 г.
Л. Солодова– Маня (слева), 
С. Зельбет– Элеонора  (в центре).
ОЛЬГА
«Игрушка для мамы» А.Николаи. 2019 г.
ОЛЬГА (в центре)
«Игрушка для мамы» А.Николаи. 2019 г.
О. Когут – Айрис (слева),
И. Новак– Эльза (справа).
ОЛЬГА
«Игрушка для мамы» А.Николаи. 2019 г.

Посилання:

 
go_up