«Я написала «Дон Жуана»! Отого-таки самого, «всесвітнього і світового», не давши йому навіть ніякого псевдоніма. Правда, драма (знов-таки драма!) зветься «Камінний господар», бо ідея її – перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в Командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки Донни Анни, а через неї і над Дон Жуаном,  «лицарем волі».

    Не знаю, звісно, як воно в мене вийшло, добре чи зле, але скажу Вам, що в сій темі є щось диявольське, містичне, недарма вона от уже хутко 300 літ мучить собою людей. Кажу  «мучить», бо писано на неї багато, а доброго написано мало, може, на те її і видумав «ворог роду людського», щоб розбивались об неї найщиріші натхнення і найглибші думки...

    Так чи інакше, але от уже і в нашій літературі є  «Дон Жуан» власний, не перекладений, оригінальний тим, що його написала жінка (се, здається, вперше трапилось сій темі). Ви бачите, я почала  «ганятись» за ефектами – чи не є се ознака упадку? Ох, я й так починаю боятись за себе, щось дуже вже я розписалась остатнього часу! І все так якось шалено, з безсонням, з маніакальним станом душі, до вичерпання думки, до виснаження сили фізичної. Хоча, признаюсь Вам по правді, почуття упадку у мене ще нема».

(ЛЕСЯ УКРАЇНКА. З листа Агатангелу Кримському від 24 травня (6 червня) 1912 року)

     У січні 1939 року герої і ідеї цієї філософсько-поетичної драми Лесі Українки вперше вийшли на сцену КДРДТ. Вистава стала свідченням творчої зрілості театру і визначила його майбутнє ім'я: в квітні 1941 року Київська російська драма стала називатися Театром імені Лесі Українки.
Намагаючись осягнути і донести до глядачів глибину авторського задуму, художній керівник театру, К. П. Хохлов, тричі звертався до цього твору (1939, 1946 і 1951 рр.)
     Продовженням сценічної біографії «Камінного господаря» стали постановки 1971 року (режисер М. Соколов) і 2002 року («У полоні пристрастей» у постановці М. Резніковича).
     Драма Лесі Українки «У пущі» (режисер М. Соколов) увійшла в репертуар театру в 1957 році, а в 1979 році і сама Леся Українка стала героїнею вистави (п'єса «Сподіватися» Ю. Щербака, в постановці І. Молостової) на сцені театру імені Лесі Українки.
     У 2021 році до 150-річчя від дня народження Лесі Українки та 80-річчя від дня присвоєння нашому театру її імені підготовлені ювілейна виставка «Історія в костюмі» в Національному музеї Т.Г.Шевченка та вистава «Три кохання» (режисер О. Нікітін, художній керівник постановки М. Резнікович) на новій сцені театру.