За Перекопом є земля

Вистава створена в межах культурно-мистецького проєкту «За Перекопом є земля», який втілює Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки за підтримки Українського культурного фонду. Окрім вистави, проєкт об’єднує освітні та мистецькі події, що дають можливість більше дізнатися про Крим, почути різні досвіди та поглянути на його історію крізь мистецтво.

Важливою частиною цієї роботи стала співпраця з людьми, які своїми знаннями та досвідом допомогли поглибити розмову про Крим і його культуру. Дякуємо за співпрацю та підтримку провідному консультанту проєкту, заступникові генерального директора Українського інституту, журналісту, досліднику та менеджеру освітньо-культурних проєктів Аліму АЛІЄВУ, а також менторці перформативної лабораторії, режисерці, перформерці та громадській діячці Галині ДЖИКАЄВІЙ.

«За Перекопом є земля» – вистава про Крим як простір пам’яті, котрий не здатні стерти ані відстані, ані кордони.

Крим тут постає не декорацією і не далекою географією, а живою тканиною особистої, родинної та історичної пам’яті. Тут поруч існують різні мови, культури, погляди і досвіди, а між «своїми» та «чужими» немає непорушної межі. Ідентичність формується через стосунки, вибір, знання, сумніви і здатність почути іншого.

Ми розкажемо вам про дружбу, яка стала шляхом пізнання чужої, а згодом і власної історії. Через дитинство, школу, перше кохання, родинні суперечки, знайомство з кримськотатарською культурою, мовою та пам’яттю про депортацію перед глядачем поступово відкриватиметься складна мозаїка Криму.

Сценічна версія та режисерська концепція Ігоря Білиця вибудувана як багатошарова театральна структура, що вбирає у себе три взаємопов’язані пласти. Перший – безпосередньо оповідь роману Анастасії Левкової. Другий – дебати, що перетворюють сцену на простір публічної дискусії та пропонують глядачеві не лише спостерігати, а й зайняти позицію, поставити запитання, поділитися власними думками. Третій – документальна хроніка окупації Криму 2014 року, коли особисті історії раптом опиняються всередині великої історії.

Межа між цими пластами поступово стирається. Те, про що герої сперечалися в дитинстві та юності, набуває реальних наслідків. Мова, пам’ять, ставлення до минулого, право називати Крим своїм перестають бути лише предметом дискусії. Перекоп, який у фіналі хроніки стає «стіною», набуває символічного значення: це вже не просто перешийок між півостровом і материком, а межа, яку створюють окупація, насильство та історична амнезія.

Показ вистави здійснюється із кримськотатарськими субтитрами.

Sanalaştıruv, Ukrayina medeniyet fondunıñ destegi ile Lesâ Ukrayinka adına Milliy akademik drama teatri tarafından ömürge keçirilgen “Ornıñ o bir tarafında topraq bar” adlı medeniy ve bediiy leyhanıñ bir parçası olaraq yaratılğan. Sanalaştıruvdan ğayrı, leyha Qırım aqqında daa çoq bilmege, çeşit tecribelerni eşitmege ve onıñ tarihına sanat vastasınen baqmağa imkân bergen tasil ve sanat tedbirlerini birleştire.

Bu işimizniñ müim bir qısmı, öz bilgileri ve tecribesi ile Qırım ve onıñ medeniyeti aqqında subetni terenleştirmege yardım etken insanlarnen yapılğan işbirlik oldı. Leyhanıñ baş mesleatçısı, Ukrayina institutınıñ baş müdiriniñ muavini, jurnalist, tedqiqatçı ve tasil ve medeniyet leyhalarınıñ idarecisi Alim ALİYEVGE ve performativ laboratoriyanıñ mentorı, rejissör, performer ve cemaat erbabı Ğalına JIKAYEVAĞA işbirlik ve destek içün teşekkürler bildiremiz.

“Ornıñ o bir tarafında topraq bar” adlı sanalaştıruv, ne mesafelerniñ, ne de sıñırlarnıñ silmege küçü yetmegen Qırım aqqında bir hatıra alanıdır.

Qırım mında bir dekorasiya ya da uzaq coğrafiya olaraq degil, şahsiy, aileviy ve tarihiy hatıranıñ canlı terkibi olaraq kösterilgen. Mında farqlı tiller, medeniyetler, baqışlar ve tecribeler mevcüt, “bizimkiler” ve “yabancılar” arasında sarsılmaz sıñır yoq. Kimlik munasebetler, saylav, bilgi, şübeler ve başqalarını diñleme qabiliyeti vastasınen şekillene.

Sizge, başqasınıñ ve soñra öz ikâyesiniñ ögrenilmesine yol açqan bir dostluq aqqında ikâye etecekmiz. Balalıq, mektep, ilk sevgi, qoranta davaları, Qırımtatar medeniyeti, tili ve sürgünlik hatırası sayesinde seyirci ögünde Qırımnıñ mürekkep şekli yavaş-yavaş açılacaq.

İğor Bilıtsnıñ sana versiyası ve rejissörlıq konsepsiyası, biri-birine bağlı üç qatlamnı qaplap alğan çoq qatlamlı teatr qurulışı olaraq qurulğan. Birincisi, Anastasiya Levkovanıñ romanınıñ ikâyesidir. Ekincisi, sananı açıq munaqaşa meydanına çevirgen ve seyircilerge tek seyir etmek degil, aynı zamanda bir yer almaqnı, sualler bermekni ve öz fikirlerini paylaşmaqnı teklif etken munaqaşalardır. Üçünci ise, 2014 senesi Qırım işğaliniñ vesiqalı vaqianamesidir, mında şahsiy ikâyeler apansızdan büyük ikâyeniñ içine yerleşecek.

Bu qatlamlar arasındaki sıñır yavaş-yavaş siline. Qaramanlarnıñ balalıq ve gençlik yıllarındaki davaları aqiqiy aqibetler doğura. Til, hatıra, keçmişke munasebetler, Qırımnı öz topraqları dep adlandırma aqqı endi tek muzakere mevzusı degil. “Divar”ğa çevirilgen Or vaqianameniñ soñunda timsaliy emiyetke malik ola: bu artıq sadece yarımada ve qıta arasındaki bir boyun degil, bu, işğal, zorbalıq ve tarihiy amneziya yaratqan bir sıñırdır.